Наша команда чудово розуміє, що одна маленька помилка в листі може коштувати бренду репутації, а агенції — довіри. У мене в команді працюють живі люди. Вони втомлюються, працюють під тиском дедлайнів та живуть у реаліях сьогодення. Тож так, ми робимо одруківки.
Але коли ти створюєш листи чи запускаєш гейміфікації з великими брендами, помилка — це не «ой, вибачте, я пропустила». Це скриншот у соцмережах, репутаційний ризик та велике запитання до якості наших послуг.
Ціна одруківки в enterprise-комунікаціях:
- скриншоти в соцмережах;
- питання до якості роботи агенції;
- додатковий час на розбір кейсу та пояснення клієнту, «як так сталося»;
- додатковий стрес для команди.
Тому ми ще шість років тому побудували дуже жорсткий процес вичитки email-розсилок.
Як виглядав процес «до»
Перед відправленням клієнту кожен лист обов’язково йшов до нашого Telegram-каналу для вичитки, де діяли прості правила:
- він мав отримати мінімум два «плюсики» від різних копірайтерів;
- будь-яка, навіть найменша правка, — повторна вичитка.
Такий підхід працював, але був нюанс. Світ не ідеальний — у нас неодноразово були ситуації, коли команда клієнта писала: «Змінюємо тему і ще заголовок. І відправляйте просто зараз». І от тут спрацьовував людський фактор:
- швидко скопіювали текст;
- поміняли слово;
- «привіт» перетворюється на «пирвіт».
Копірайтер не встиг ще раз вичитати. Маркетолог не помітив. А лист уже пішов. Ми зрозуміли: нам потрібен інструмент, який ловить одруківки миттєво, але не ламає процес, який ми вже налаштували.
Чому саме ШІ — і без розробників
Я не хотіла створювати окремий сервіс, а ще намагалася уникнути довгих та складних інтеграцій. І тоді з’явилася ідея: «А що, якщо ШІ стане частиною нашого звичного Telegram-каналу?». Я вирішила самостійно створити скрипт у n8n, бо в нас є корпоративний акаунт і вже понад рік ми активно інтегруємо ШІ-рішення у внутрішні процеси Promodo. Так, я не розробник, проте не дарма ж відвідувала усі воркшопи.
По суті, n8n став для мене конструктором логіки: отримати текст → прогнати через кілька інструментів → повернути результат у звичний канал. Без складної архітектури, без залучення розробників і без створення ще одного сервісу, який усі забудуть відкривати.
Десь за тиждень у мене був готовий перший варіант. Спочатку я сильно захопилася і хотіла додати усе, що потрібно і не потрібно, але вже за тиждень з’явився спрощений та робочий чат-бот.
Якщо порахувати час, який я витратила саме на його створення, — це близько 10–15 годин у сумі. Без технічної команди. Без великого бюджету. Без довгих дедлайнів, але з точним розумінням нашої потреби та можливістю відразу протестувати.Для перевірки тексту на зображеннях я під’єднала плагін OCR, а LanguageTool — для перевірки орфографії та пунктуації.
Як усе працює тепер
Маркетолог кидає лист у той самий канал вичитки, а інтегрований ШІ-асистент перевіряє текст на орфографію та пунктуацію, аналізує текст на зображеннях, підсвічує одруківки або каже: «Все ок».Водночас копірайтери залишаються залученими до процесу, проте більше уваги приділяють саме дотриманню Tone of Voice та брендовим обмеженням — нюансам, які ШІ ще не здатен зчитати.
Як результат:
- Час перевірки скоротився до 15 секунд.
- Процес — той самий.
- Якість — вища.
Чому ми не замінили людей?
І це принципово. ШІ ідеально ловить одруківки, не втомлюється, не «проглядає» текст. Але він поки що не знає, що деякі бренди взагалі не використовують слово «знижка», у певних компаній є свої табу, а стиль — це не лише граматика. Побачити ці моменти здатна лише людина, і тепер вона має на це більше часу, бо звільнена від рутини вичитування кожної літери.
Реакція команди
Спочатку було: «Та хто взагалі може такі помилки зробити?..». А потім: «О, це реально зручно». Найважливіше — я не змушувала команду вчитися чомусь новому. Ми просто зменшили ризики.Так, це все ще не ідеальний продукт. Проте вже робоче рішення, яке ми поступово вдосконалюємо.
У моїх подальших планах: інтегрувати можливість звірки з урахуванням Tone of Voice, автоматичну перевірку посилань (щоб не було переходів на 404), перевірку відповідності цін, вичитку alt-текстів на банерах.
Цей кейс — не про те, як «впровадити ШІ». Він про те, як чесно подивитися на свої процеси й запитати себе: де ми системно втрачаємо енергію? І якщо ШІ може забрати цю рутину — чому б не дати йому це зробити.
на розсилку
