Те, що колись починалося як гіфпаки інфлюенсерам від брендів — еволюціонувало в окремий маркетинг-канал, в який найбільші світові бренди інвестують сотні мільйонів доларів бюджету.
Навіть в Україні, попри складну економічну ситуацію, напрямок співпраці з інфлюенсерами активно розвивається. Щодня ми бачимо креативні ідеї та колаборації, які знайомлять з новими брендами та посилюють довіру до вже знайомих.
Які формати дають реальний ефект і як бізнесу будувати партнерства з креаторами — розповідаємо в новому матеріалі Promodo про тренди інфлюенс-маркетингу у 2026 році.
Ринок інфлюенс-маркетингу: глобальний контекст
За даними Mordor Intelligence, у 2025 році глобальні витрати на інфлюенс-маркетинг сягнули близько $31–33 млрд.
Бренди різних розмірів вкладають бюджет в людей і контент, тому що бачать зміщення фокусу з охоплення у якість взаємодії та автентичність рекомендацій. Наприклад, компанія Unilever (бренди Domestos, Dove, Rexona, Axe) у 2025 році оголосила про стратегію «influencer-first» з планом витрати до 50% рекламного бюджету на соціальні медіа та роботу з інфлюенсерами.
За прогнозами, у 2026 році ринок виросте приблизно до $40–41 млрд, з щорічним темпом зростання понад 30%.
Український ринок інфлюенс-маркетингу
В Україні influencer marketing повертається до активного зростання після падіння у 2022–2023 роках. За даними IAB Ukraine, у 2024 році обсяг ринку досяг приблизно 714 млн грн, з прогнозом близько 856 млн грн на 2025 рік.
69% українських споживачів більше довіряють рекомендаціям блогерів із 15 тис.+ підписників, ніж традиційній рекламі.
Водночас бізнеси в Україні все активніше працюють із nano- та micro-інфлюенсерами, які з меншим бюджетом можуть дати вищий показник залученість аудиторії та кращу ефективність для нішевих продуктів і локальних кампаній.
Все частіше ми помічаємо, що в середовищі українського інфлюенс-маркетингу аудиторію стає складніше здивувати. Реклами багато, тому, щоб інтеграція запам’яталася, брендам потрібно або запропонувати цікавий формат, або дати справді корисний контент. Саме тому з’являється більше експериментів із форматами, зокрема із серіальним контентом, де бренд стає частиною історії.
Водночас класичні формати нікуди не зникають. Нативні сторіз, огляди чи поради залишаються базою інфлюенс-маркетингу — і часто саме поєднання простих інтеграцій із більш креативними форматами дає найкращий результат.
Загалом, український ринок інфлюенсу зміщується в бік якісної взаємодії. На цьому фоні особливо важливим стає планування. Бо результат тут залежить не стільки від бюджету, скільки від ідеї, правильно підібраного блогера, доречного моменту запуску і чіткого розуміння, навіщо ви це робите.
Знаємо, як отримати 20-ти мільйонне охоплення з мікроблогерами
Тенденції інфлюенсер-маркетингу 2026
Перехід у площину performance
Ринок відходить від логіки «охоплення заради охоплення». Інфлюенсери інтегруються в загальний медіамікс як вимірювані канали, а не як окремий експериментальний інструмент.
Масштаб кампанії формується через множинність
Дедалі частіше інфлюенс-кампанії будуються на нано- та мікрокреаторах. Саме вони забезпечують основну частку контенту й демонструють вищий рівень залучення. Ринок стає фрагментованим: замість одного великого контракту — десятки менших партнерств із точнішою відповідністю аудиторії.
Залучення падає зі зростанням масштабу
HypeAuditor проаналізував рівень залучення на ключових платформах і зафіксував стабільну закономірність: що більша аудиторія, то нижчий відсоток взаємодії.
В Instagram у наноінфлюенсерів (1–10 тисяч підписників) середній рівень залучення — близько 1,8%. У великих акаунтів — лише 0,3–0,4%. Різниця — майже у п’ять разів.
Така ж тенденція у TikTok: малі акаунти мають близько 12% залучення, великі — 6–7%. І найцікавіше, що у TikTok близько 88% усіх креаторів — це саме наноінфлюенсери.
Саме тому сьогодні стратегія будується на поєднанні різних рівнів креаторів, а не на ставці лише на великий акаунт.
Інфлюенсери стають каналом продажів
З розвитком соціальної комерції, креатори все частіше використовують партнерські посилання, інтегровані магазини та live-продажі. В українському контексті інфлюенсер-маркетинг усе ще не є гарантованим sales-інструментом.
Інфлюенсер не гарантує конкретну кількість транзакцій — і не повинен. Його роль — не закривати продаж, а формувати намір і довіру.
Водночас вплив більше не оцінюється лише охопленням. Бренд може відстежувати поведінкові сигнали: переходи за посиланням, збереження, відповіді в директ, використання промокодів, додавання товару до кошика, зростання пошукових запитів після інтеграції.
Робота з Threads-інфлюенсерами
Threads залишається однією з найдинамічніших соціальних платформ: у 2025 році її аудиторія перевищила 200 млн активних користувачів на місяць. В Україні Threads також швидко зростає і стає простором для обговорень новин, мемів і локальних подій.
У Threads уже сформувалося кілька типів авторів: блогери, які активно розвивають саме цей канал; великі інфлюенсери з інших платформ, що можуть швидко привернути увагу до теми; і нано-інфлюенсери з невеликими, але дуже залученими спільнотами.
Реклама тут може давати швидке органічне охоплення і створювати навколо бренду живу розмову.
Найвища глибина взаємодії — у нішевих спільнотах
Максимальні показники залучення концентруються в середовищах зі спільною ідентичністю: інтереси, фанбази, субкультури.
Це відбувається через спільний «культурний код»: специфічний сленг, локальні меми та спільні цінності. Інфлюенсер вже не рекламний білборд, а модератор дискусії. Це впливає на рівень довіри, тому що рекомендація блогера сприймається більше як дружня порада.
Знижується рекламна сліпота, а якість конверсії — зростає.
Штучний інтелект та AI-інфлюенсери
Штучний інтелект використовується для пошуку креаторів, перевірки аудиторії, прогнозування ефективності та створення контенту.
За даними Forbes, 58% користувачів у США вже підписані щонайменше на одного віртуального креатора. Завдяки AI-livestreaming з ними тепер можна взаємодіяти, а вони — можуть відповідати на запитання й формувати реальні стосунки з аудиторією.
Але це тільки початок шляху. 37% маркетологів сумніваються, що AI-креатори можуть вибудувати довіру і також залишаються питання етики та прозорості використання AI.
В Україні спроб залучати AI-інфлюенсери поки було небагато, але вони не показали очікуваний результат. Наші користувачі надають перевагу реальним людям та емоціям, особливо сьогодні.
Які формати з інфлюенсерами працюють найкраще: кейси
Гіперперсоналізація
Персоналізація вже кілька років є одним із головних трендів у маркетингу загалом. І інфлюенс тут не виняток. Найпоказовіший приклад того, як це працює, — Spotify Wrapped. Щороку ця кампанія генерує величезну кількість органічного контенту, тому що люди відчувають себе помітними.
У контексті інфлюенс-маркетингу гіперперсоналізація — це про можливість вбудувати бренд або продукт у конкретну історію конкретної людини.
Наприклад, під час зимових Олімпійських ігор у Мілані вся Україна обговорювала «шолом памʼяті» скелетоніста Владислава Гераскевича, через який його дискваліфікували. Одним із перших відреагував monobank — банк оголосив про підтримку спортсмена і створив тематичний скін для карток.
Схожим чином спрацював і кейс із блогеркою Дар’єю Мельніченко в Threads. Вона транслювала свою поїздку до України разом з італійцем, який погано відгукувався про країну, і обіцяла йому, що він не перетне кордон. Вже за кілька годин ця історія стала вірусною.
Бренди швидко підхопили контекст: monobank створив тематичний скін для цифрових карток, а мережа піцерій «Ла П’єц» запустила промокод на піцу з ананасами (жартівливу відсилку до італійських кулінарних суперечок).
Гіперперсоналізація працює тому, що аудиторія дуже добре відчуває різницю між інтеграцією «для всіх» і інтеграцією під конкретну людину. І що точніше бренд потрапляє в контекст блогера, тим природніше виглядає співпраця.
Для брендів це означає трохи більше роботи: потрібно справді слідкувати за діяльністю інфлюенсерів, бути в контексті їхнього життя, знати останні інтереси та вподобання.
Колаборації
Світ давно звик до того, що відомі зірки запускають власні бренди й будують бізнес на силі особистого імені. Kylie Cosmetics, Fenty Beauty, Skims, Rhode — усі ці бренди виросли з особистого бренду їхніх засновників.
І саме цей принцип лежить в основі колаборацій між брендами та інфлюенсерами. Вони можуть створювати спільний продукт — найчастіше лімітований дроп — в якому зашитий стиль, естетика й цінності конкретної зірки. Така співпраця сама по собі стає інформаційним приводом.
Обмежений запуск формує дефіцит, підвищує інтерес і стимулює UGC: розпаковки, огляди, реакції, обговорення.
Наприклад, українська стилістка Маргарита Мурадова створила лімітовану колекцію прикрас у колаборації з ювелірним домом SOVA. Крім виробів, вони підготували цілу кампанію, натхненну естетикою італійської богеми та офлайн-презентацію для інфлюенсерів. Такий мультиканальний підхід допоміг не лише залучити різну аудиторію, але й отримати User Generated контент від інших блогерів.
DOROFEEVA нещодавно створила лімітовану колекцію з українським брендом базового одягу HEY BECCA. Одяг став відображенням «сексуальності і тактильності», адже, за словами співачки, їй важливо, щоб одяг у повсякденному житті не обмежував, а допомагав проявляти свою ідентичність.
Ще один приклад — колаборації Євгена Клопотенко з брендом корму для тварин Delickcious. Разом вони представили паучі зі смаком борщу, паельї та печінки з яблуками. Такий корм навряд зʼявився би в асортименті бренду, якби не співпраця з Клопотенко, відомим сміливими поєднаннями смаків та експериментами.
Реактивний маркетинг
Поряд із великими запланованими кампаніями в інфлюенс-маркетингу з’являється ще один помітний підхід — реактивний маркетинг. Бренди залишають у бюджетах певний простір для швидких рішень: щоб мати змогу відреагувати на вірусний мем або подію, про яку прямо зараз говорить інтернет.
Це не означає, що стратегічні кампанії зникли, але світ став значно швидшим, а розмови в соцмережах живуть дуже короткий час. І якщо бренд може органічно вбудуватися в цей момент, ефект іноді перевищує результати довго запланованої інтеграції.
Хороший приклад — історія з TikTok-креатором Nathan Apodaca, який виклав відео, де їде на скейті, п’є журавлинний сік Ocean Spray і слухає пісню Dreams.
Ролик миттєво став вірусним, а бренд швидко підхопив хвилю: записав власну реакцію і подарував автору пікап, наповнений продукцією.
Порада: якщо ви плануєте використовувати реактивний маркетинг в Україні, варто регулярно слідкувати за обговореннями в Threads. Саме там часто з’являються локальні новини, меми та інфоприводи, які люди починають активно обговорювати.
Серіальний формат
Ще один формат, який набирає популярності в інфлюенс-маркетингу, — серіальний контент. Замість одного рекламного відео бренди разом із креаторами створюють серію роликів, які об’єднані спільною історією або героями.
Аудиторія звикає до історії й повертається до неї через цікавість: що буде далі. У результаті інтеграція виглядає природніше, а бренд стає частиною сюжету, а не окремим рекламним блоком.
Наприклад ПУМБ побудував кампанію на історіях про фінансові факапи. Замість стандартних порад про безпеку банк разом із блогерами розповідав про фінансові помилки як страшні історії.
Ще один приклад — TikTok-серіал Влада Шевченко «Доленосна Доля», де в одній з серій відбулася інтеграція Vodafone Ukraine. Цей епізод набрав понад мільйон переглядів на сторінці блогера, що доводить, що люди очікують на нові серії і активно взаємодіють з новим контентом.
на розсилку
